Словник української мови (1937)/гафт

by Борис Грінченко

◀ Гафини

Словник української мови Борис Грінченко Г гафт

гафтар ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гафт, ту, м. Вышивка золотом или серебром. А наша сорочка з тонкого рубочка… шовком мережена, гафтом гафтована. О. 1862. IV. 20. (Нп.).