Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гафт

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гафт
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гафт, ту, м. Вышивка золотом или серебром. А наша сорочка з тонкого рубочка… шовком мережена, гафтом гафтована. О. 1862. IV. 20. (Нп.).