Словник української мови (1937)/гвалтувати

by Борис Грінченко

◀ гвалтовний

Словник української мови Борис Грінченко Г гвалтувати

гвардійонець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гвалтува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Шуметь, кричать. Гвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Греб. 379. Чого (собаки) так гвалтують? Стор. МПр. 112. Той чоловік став гвалтувати. Драг. 184. 2) Производить насилие, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.