Словник української мови (1937)/гедзунок
Зовнішній вигляд
◀ гедзло | Словник української мови Г гедзунок |
гедзь ▶ |
|
Гедзу́нок, нку, м. Искусство, уменье; толк. Треба на хитрощі, коли гедзунку не достає. Киев. г. У сього малого хлопця немає гедзунку бігти. Лубен. у.