Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гедзунок

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гедзунок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гедзу́нок, нку, м. Искусство, уменье; толк. Треба на хитрощі, коли гедзунку не достає. Киев. г. У сього малого хлопця немає гедзунку бігти. Лубен. у.