Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гезунд

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гезунд
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гезу́нд, ду, м. Здоровье. Трудно працювати, як гезунду чорт-ма. Бердич. у. Як у чоловіка нема гезунда, то він і клоччя не варт хунта, тоді його в гармату та й стріляй за хату. Ном. № 8130.