Словник української мови (1937)/гелета

by Борис Грінченко

◀ ге-ле-гев

Словник української мови Борис Грінченко Г гелета

гелетя ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Геле́та, ти, ж. 1) Деревянный сосуд, боченок. Угор. Ум. Геле́тка. Купують гелетку сиру. МУЕ. III. 40. 2) Подойник. Полт. Ум. Геле́тка. В мене грошей гелетка. Грин. III. 647.