Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гепа

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гепа
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ге́па, пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє. Ном. № 14074.