Словник української мови (1937)/гепнути

by Борис Грінченко

◀ гепати

Словник української мови Борис Грінченко Г гепнути

гепнутися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ге́пнути, пну, неш, гл. Однокр. в. от ге́пати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. III. 65).