Словник української мови (1937)/герб
Зовнішній вигляд
◀ гер | Словник української мови Г герб |
гербатка ▶ |
|
Герб, бу, м. Герб. ЗОЮР. I. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Прип'яті й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом грабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.