Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/герець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
герець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ге́рець, рця, м. Ратоборство, отдельная стычка перед битвой. Завзятий як перець, покіль не вийде на герець. Ном. № 13652.