Словник української мови (1937)/герун
| ◀ герувати | Словник української мови Г герун |
герць ▶ |
|
Геру́н, на́, м. 1) Вол с короткими тупыми рогами. Лохв. у. 2) Кувшин с отбитым верхом. Лохв. у.
| ◀ герувати | Словник української мови Борис Грінченко Г герун |
герць ▶ |
|
Словник української мови — Г
герун
Борис Грінченко
1937
Геру́н, на́, м. 1) Вол с короткими тупыми рогами. Лохв. у. 2) Кувшин с отбитым верхом. Лохв. у.