Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гиготати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гиготати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гигота́ти, гочу́, чеш и гиготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес. Харьк.