Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гидосвітний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гидосвітний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гидосві́тний, а, е. То же, что и гидкий, гидосний, гидючий, но еще хуже, омерзительный. Така гидосвітна, що й кінця нема. Константиногр. у.