Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гилун

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гилун
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гилу́н, на́, м. 1) Мужчина или самец с одним ядром. Мил. М. 88. См. Кишкун. 2) Челокек, имеющий грыжу. 3) Вареник с мясом. Марков. 151.