Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гинкий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гинкий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гинки́й, а́, е́. Легко сгибающийся, гнущийся. Гинкі цвяхи, забити не мож, — як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.