Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гичалля

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гичалля
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гича́л(л)я, ля, с. соб. Стебли, толстые жилы листов. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца. Вх. Уг. 233.