Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гладючий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гладючий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гладю́чий, а, е. Сильно толстый, жирный. Ото, яка гладюча корова. Волч. у.