Словник української мови (1937)/глина

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гли́на, ни, ж. Глина. А щоб його побила руда глина, та, що з кручі пада. Ном. № 3773. Ум. Гли́нка.