Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/глиняник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глиняник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гли́няник, ка, м. 1) Горшок для глины. НВолын. у. Два щербаті глиняники. Левиц. I. 2. 2) = Глинище. НВолын. у.