Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/глитати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глитати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Глита́ти, та́ю, єш, гл. Глотать. Лемішку і куліш глитали. Котл. Ен. I. 11. Хорт глита, глита молоко. Грин. I. 146.