Словник української мови (1937)/глодати
| ◀ глодання | Словник української мови Г глодати |
глодина ▶ |
|
Глода́ти, да́ю, єш и гложу́, жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодати. Гол. I. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. I. 258.