Словник української мови (1937)/глодати

by Борис Грінченко

◀ глодання

Словник української мови Борис Грінченко Г глодати

глодина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Глода́ти, да́ю, єш и гложу́, жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодати. Гол. I. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. I. 258.