Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/глузи

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глузи
Київ: Соцеквидав України, 1937

Глу́зи, зів, м. мн. Насмешки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. На глу́зи підня́ти. Поднять на смех. Ном. № 12697.