Словник української мови (1937)/глузливий
| ◀ глузівниця | Словник української мови Г глузливий |
глузливо ▶ |
|
Глузли́вий, а, е. Насмешливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тільки дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.
| ◀ глузівниця | Словник української мови Борис Грінченко Г глузливий |
глузливо ▶ |
|
Словник української мови — Г
глузливий
Борис Грінченко
1937
Глузли́вий, а, е. Насмешливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тільки дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.