Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/глузівник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глузівник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Глузівни́к, ка́, м. Насмешник. Парубки глузівники все було з старого шкилюють. Харьк.