Словник української мови (1937)/глузівник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ глузик Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глузівник 		глузівниця ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Глузівни́к, ка́, м. Насмешник. Парубки глузівники все було з старого шкилюють. Харьк.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/глузівник&oldid=601028