Словник української мови (1937)/глухо
Зовнішній вигляд
◀ глухнути | Словник української мови Г глухо |
глухота ▶ |
|
Глу́хо, нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
◀ глухнути | Словник української мови Борис Грінченко Г глухо |
глухота ▶ |
|
Словник української мови — Г
глухо
Борис Грінченко
1937
Глу́хо, нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.