Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гнений

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гнений
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гне́ний, а, е. 1) Гнутый. Гнене полоззя. НВолын. у. 2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч покинь. Киев.