Словник української мови (1937)/гнівати

by Борис Грінченко

◀ гнівання

Словник української мови Борис Грінченко Г гнівати

гніватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гні́вати, ваю, єш, гл. 1) Гневаться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гневить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.