Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гнівати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гнівати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гні́вати, ваю, єш, гл. 1) Гневаться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гневить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.