Словник української мови (1937)/гнівливий
Зовнішній вигляд
◀ гнівитися | Словник української мови Г гнівливий |
гнівливість ▶ |
|
Гнівли́вий, а, е. Раздражительный, склонный к гневу, часто гневающийся. Чогось бог гнівливий на нас. НВолын. у. Очі гнівливі. МВ. II. 82.