Словник української мови (1937)/гній

by Борис Грінченко

◀ гніздюк

Словник української мови Борис Грінченко Г гній

гнійний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гній, гно́ю, м. 1) Навоз, помет. 2) Гной, материя. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.