Словник української мови (1937)/говоруха

by Борис Грінченко

◀ говорливий

Словник української мови Борис Грінченко Г говоруха

говорушка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Говору́ха, хи, ж. 1) Многоречивая женщина, говорунья. Котл. Ен. V. 36. 2) М. Говорун. Дрансес був дивний говоруха. Котл. Ен. VI. 57. Ум. Говору́шка, говору́шечка. Дівчино пташиночко, щебетушечко! Співай мені, кажи мені, говорушечко. О. 1861. VI. 151.