Словник української мови (1937)/гоголіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гогозник Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гоголіти 		гоголь ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гоголіти, лію, єш, гл. Блестеть, светиться. Вода гоголіє поверх трави. Борз. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гоголіти&oldid=603089