Словник української мови (1937)/годовище
Зовнішній вигляд
◀ годовини | Словник української мови Г годовище |
годок ▶ |
|
Годови́ще, ща, с. Годовой срок найма. Один син у людей служить, а другого нищий, кобзар, узяв… за годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. I. 46.