Словник української мови (1937)/гойний
| ◀ гойна | Словник української мови Г гойний |
гойниця ▶ |
|
Го́йний, а, е. Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68.
| ◀ гойна | Словник української мови Борис Грінченко Г гойний |
гойниця ▶ |
|
Словник української мови — Г
гойний
Борис Грінченко
1937
Го́йний, а, е. Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68.