Словник української мови (1937)/голка

by Борис Грінченко

◀ голічерева

Словник української мови Борис Грінченко Г голка

голо ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́лка, ки, ж. 1) Игла, иголка. Місячно, хоч голки збирай. Ном. № 592. Го́ла го́лка. Игла без нитки. Черном. 2) Голки́ заганя́ти. Запускать шпильки. Почне їй голки заганяти… все про хлопців їй плеще. Мир. Пов. I. 119. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. Мир. Пов. I. 119. 3) Пшеница, имеющая колосья без остей. Каменец. у.