Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/головуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
головуватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Головува́тий, а, е. О растениях: имеющий головню 1. Головувате просо. Черк. у.