Словник української мови (1937)/голосно

by Борис Грінченко

◀ голоснішати

Словник української мови Борис Грінченко Г голосно

голосок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́лосно, нар. Громко, звучно. У кобзу грає, виграває, голосно співає. Мет. 443. Ум. Голосне́нько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько. Чуб. V. 1008.