Словник української мови (1937)/голуб

by Борис Грінченко

◀ голощок

Словник української мови Борис Грінченко Г голуб

голубаня ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́луб, ба, м. 1) Голубь. Ходить голуб сивий волохатий. Мет. 10. Печені голуби не летять до губи. Ном. № 7185. 2) Ласкательное: голубчик. Прости мені, мій голубе, мій соколе милий. Шевч. Ум. Голубе́ць, голу́бчик, голу́бчичок, голу́бонько, голубо́к, голубо́чок. Ой голубчичок гуде, а голубка не знає. Мет. 78.