Словник української мови (1937)/голубий

by Борис Грінченко

◀ голубець

Словник української мови Борис Грінченко Г голубий

голубина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Голуби́й, а́, е́. 1) Голубой. В голубий жупан приберися. Макс. (1849). 108. 2) О масти вола: темно-серый. КС. 1898. VII. 41. Ум. Голубе́нький, голубе́сенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі. Мет. 16.