Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/голубник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
голубник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Голубни́к, ка́, м. Голубятня. Харьк. Ум. Голубничо́к. Голубонька з голубничка лине. К. Досв. 120.