Словник української мови (1937)/гольтяпа
| ◀ гольтяй | Словник української мови Г гольтяпа |
гольтяпака ▶ |
|
Гольтяпа́, пи́, гольтяпа́ка, ки, ж. = Гольтіпа, гольтіпака. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах. Куліш. Чорна рада. 185.