Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гольтяпа

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гольтяпа
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гольтяпа́, пи́, гольтяпа́ка, ки, ж. = Гольтіпа, гольтіпака. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах. Куліш. Чорна рада. 185.