Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гольцем

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гольтяпака Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гольцем 		голюк ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гольце́м, нар. = Гільцем. Покинула мене гольцем голого. НВолын. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гольцем&oldid=608007