Словник української мови (1937)/голя

by Борис Грінченко

◀ голюк

Словник української мови Борис Грінченко Г голя

голяк ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

I. Голя́, (лі, ж. ?). Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.

II. Голя, ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голя́тко. Вх. Уг. 233.