Словник української мови (1937)/гондзоля

by Борис Грінченко

◀ гондзоль

Словник української мови Борис Грінченко Г гондзоля

гондзоляк ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́ндзоль, ля, м. и гондзо́ля, лі, ж. Побрякушка. Ото гіццає оце намисто, ще зуби повибиває тим гондзолем. Уман. у. Ум. Гондзо́лька, гондзоля́чка. Ув. Гондзоля́ка.