Словник української мови (1937)/гоноровий
| ◀ гонорний | Словник української мови Г гоноровий |
гоноровитий ▶ |
|
Гоноро́вий, а, е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. I. 188.
| ◀ гонорний | Словник української мови Борис Грінченко Г гоноровий |
гоноровитий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гоноровий
Борис Грінченко
1937
Гоноро́вий, а, е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. I. 188.