Словник української мови (1937)/гонорувати
| ◀ гонорство | Словник української мови Г гонорувати |
гоноруватися ▶ |
|
Гонорува́ти, ру́ю, єш, гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть. Волынск. у.