Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гонтя

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гонтя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́нтя, тя, с. = Гонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита. О. 1862. IV. 14.