Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гончий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гончий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́нчий, а, е. О собаках: гончий. Употребляется как существительное: го́нча. Левч. 151.