Словник української мови (1937)/гопцювати

by Борис Грінченко

◀ гопки

Словник української мови Борис Грінченко Г гопцювати

гора ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гопцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. Г. Арт. (О. 1861. III. 102). 2) Скакать (о лошадях). Під гаківницями гопцюють коні. К. ЦН. 169.