Словник української мови (1937)/горбатий
Зовнішній вигляд
◀ горбастий | Словник української мови Г горбатий |
горбатіти ▶ |
|
Горба́тий, а, е. 1) Горбатый. Горбатого хіба могила виправить. Ном. № 3221. Притули́в горба́того до стіни́. Сказал что-либо несообразное, сделал неудачное сравнение. Ном. № 13079. 2) -та труна́. Гроб с выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбате́нький.