Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/горбатий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горбатий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Горба́тий, а, е. 1) Горбатый. Горбатого хіба могила виправить. Ном. № 3221. Притули́в горба́того до стіни́. Сказал что-либо несообразное, сделал неудачное сравнение. Ном. № 13079. 2) -та труна́. Гроб с выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбате́нький.