Словник української мови (1937)/гордий

by Борис Грінченко

◀ горделивий

Словник української мови Борис Грінченко Г гордий

гордина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́рдий, а, е. 1) Гордый, спесивый, надменный. Горда душа в убогім тілі. Ном. Люди горді; горді очі; думи горді, пішов гордою ходою. 2) Величественный. Ой зза гори, зза крутої горде військо виступає. Млр. лит. сб. 193.