Словник української мови (1937)/гордовитий

by Борис Грінченко

◀ гордовина

Словник української мови Борис Грінченко Г гордовитий

гордовливий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гордови́тий, а, е = Гордуватий. Сим. 216. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною. Грин. III. 233. Він був… дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком через плече. МВ. I. 75. Ум. Гордови́тенький. Ном. № 2530.